Новини проекту
Новий навчальний рік!
Спільноті адміністраторів сайтів шкіл та ліцеїв!
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Тернистий шлях нашої Незалежності
Вітаємо з Днем Незалежності України!
Незалежність... Цього прагне кожна свідома істота. Дитина стає дорослою і відділяється від батьків, щоб приймати власні рішення і будувати власне життя. Незалежність - це свобода і водночас відповідальність. І необхідний етап розвитку. Як людини, так і держави - а, власне, народу цієї держави, сотен тисяч і мільйонів людей, які прагнуть вільно жити на власній землі і будувати свій добробут, не підкоряючись чужим егоїстичним рішенням.
Етап становлення будь-якої держави - це довгий шлях боротьби, перемог і падінь, влади і неволі. Це битва на виживання, коли могутні імперії підкорюють маленькі слабкі країни, щоб здобувати ресурси і експлуатувати населення, а потім... занепасти. Це парад переможців і переможених, де постійно змінюються ролі.
Де у цій великій грі наша Україна? Яким був її шлях до незалежності?
Початок державності - велика Київська Русь. Славнозвісний князь Олег, відомий як Віщий, захопив Київ у 882 році, убивши його напівлегендарних правителів Аскольда і Діра. Саме він назвав Київ "матір'ю городам руським". Розквіту держави посприяв князь Володимир Великий, який хрестив Русь у 988 році. Відмова від "поганського" минулого була далекоглядним політичним рішенням - Київська Русь стає частиною християнського світу. Найбільшої могутності та культурного розвитку Русь досягла за часів правління Ярослава Мудрого, який уклав перший звід законів "Руська правда" та створив міцні союзні відносини з європейськими країнами. На жаль, після смерті князя Мстислава Великого почався занепад Києва через внутрішні міжусобиці. Монголо-татарська навала остаточно зруйнувала велику Русь.
Після занепаду Київської Русі її землі у XIV ст. перейшли до Великого князівства Литовського. А 1569 року за рішенням Люблінської унії створено Річ Посполиту (союз Польщі й Литви). Українські землі (Волинь, Київщина, Брацлавщина, Підляшшя) перейшли під владу Польщі. Це був період активної полонізації та закріпачення селян.
Часи Гетьманщини показали, що українці готові сміливо боротися за власну незалежну державу. У 1648 році Богдан Хмельницький повстав проти Речі Посполитої і добився визнання козацької автономії. На жаль, союз із Московським царством призвів до поступової втрати самостійності, а подальша боротьба за владу періоду Руїн "розколола" Україну - Лівобережжя відійшло московії, а Правобережжя забрала собі Річ Посполита. Діяльність гетьмана Івана Мазепи сприяла зміцненню державного устрою та культури, але його поразка у війні проти москви значно похитнула автономію. Наступні гетьмани робили спроби реформ, але московія значно обмежувала гетьманську владу. Вже у 1764 році Катерина ІІ ліквідувала посаду гетьмана, остаточним кінцем козацької автономії стало зруйнування Запорізької Січі у 1775 році.
Добою бездержавності можна назвати XIX століття, коли українські землі були розділені між Російською імперією та Австро-Угорщиною. Українці були безправні, а українська мова піддавалась тортурам - Валуєвський циркуляр та Емський указ фактично забороняли її існування. Але вороги не змогли знищити національну свідомість українського народу - у ці смутні часи працювали такі видатні діячі як Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Леся Українка та інші. Завдяки їхнім зусиллям серце України продовжувало битися.
Щоб у 1917 році після падіння Російської імперії виникла Українська Народна Республіка (УНР), а слідом за нею Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), які об'єдналися 22 січня 1919 року Актом Злуки. Це була неймовірно жадана і омріяна багатьма поколіннями подія - створення єдиної соборної незалежної України. Але це була маленька мить щастя між довгими століттями боротьби за самостійну державність. Україну зі всіх сторін оточували вороги - більшовики, поляки та білогвардійці прагнули розірвати її на шматки, захопити якомога більше земель і знищити саму ідею національної держави українців. Поразка за поразкою... Європа відмовляється визнавати Україну незалежною, Східну Галичину віддають Польщі, а інші землі поступово захоплює "червона чума" - влада більшовиків. Наша Батьківщина опиняється під радянською окупацією: потерпає від жорстоких репресій та голодоморів, піддається русифікації, в потім потрапляє під вогонь Другої світової війни.
Та попри все дух українства не згас. Як та квітка посеред асфальту під палючим сонцем, квітла українська мова, все нові і нові митці, громадські та культурні діячі в увесь голос заявляли: "Ми тут, ми українці!". Після смерті Сталіна розквітло покоління Шістдесятників (Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл, Сергій Параджанов та інші), які виступали за національне та культурне відродження України в умовах радянського режиму, проти цензури, русифікації, переслідування української культури, боролися за права людини. Попри спробу радянської влади згорнути "відлигу" та задушити національний рух масовими арештами та цькуванням, саме Шістдесятники створили підґрунтя для правозахисного руху 1970-х і національного відродження 1980-1990-х років.
І ось нарешті те, до чого ми так довго йшли - відновлення незалежності України. Ось як це виглядало, якщо відслідкувати хронологію подій.
Передумови (1985–1990)
1985 — Михайло Горбачов починає політику «перебудови» і «гласності» у СРСР.
1986 (26 квітня) — аварія на Чорнобильській АЕС: катастрофа стала каталізатором українського екологічного та національного руху.
1988–1989 — виникають перші неформальні організації: «Товариство української мови ім. Шевченка», культурні клуби.
1989 (липень) — створення Народного Руху України (НРУ) — першої масової організації за перебудову й демократизацію.
1989 (вересень) — прийнято закон УРСР про державність української мови.
1990 (березень) — перші відносно вільні вибори до Верховної Ради УРСР (багато опозиційних депутатів у фракції «Народна Рада»).
1990 (16 липня) — Декларація про державний суверенітет України.
1990 (жовтень) — студентська «Революція на граніті» у Києві: вимога нових виборів, відставки уряду, відмови від Союзного договору.
Вирішальні події (1991)
1991 (19–21 серпня) — серпневий путч у Москві: спроба перевороту комуністів для збереження СРСР. Провал путчу різко прискорив розпад Союзу.
1991 (24 серпня) — Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.
1991 (1 грудня) — Всеукраїнський референдум: понад 90% громадян підтримали незалежність; обрано першого президента України — Леоніда Кравчука.
1991 (8 грудня) — Біловезька угода: Україна, Росія та Білорусь оголосили про припинення існування СРСР та створення СНД.
1991 (25 грудня) — офіційний кінець СРСР: Михайло Горбачов склав повноваження президента Союзу.
Понад 90% громадян підтримали незалежність на референдумі. Самостійне свідоме рішення, яке змінило усе. Бо що є незалежність? Це благо для розвитку країни, яка більше не буде колонією та сировинним придатком. Ми отримали міжнародно визнані кордони, власну Конституцію, відродили національні символи, надали українській мові статус державної, але найголовніше - це свобода обирати власний шлях, за яку міцно тримаємося і нині.
Здобути незалежність - це прекрасно, однак тепер завдання інше - зберегти її. Наш одвічний ворог, росія, не змирилася з тим, що українці прагнули позбутися контролю москви, лише вичікувала підходящої миті. Після двох великих революцій - Помаранчевої та Революції Гідності - український народ заявив світові, що бажає стати повноправною частиною європейської спільноти, увійти до Європейського союзу і остаточно скинути кайдани московської влади.
Україна продовжує боротися за свою незалежність - не лише формальну, й культурну, економічну, мовну, геополітичну. Історія показує: її не зламали ні орди, ні імперії, ні репресії. Бо українська нація насправді жива, мужня і вільна.
📎 Цікаві статті для ознайомлення
Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.