Щороку 10 вересня відзначається Всесвітній день запобігання самогубствам або Всесвітній день запобігання суїциду — міжнародна дата, що відзначається по всій планеті, починаючи з 2003 року, з метою сприяння діяльності щодо запобігання самогубств у всьому світі.
У цей день було проведено акцію «Ми – за здоровий спосіб життя!»
Метою заходу стало привернення уваги учнів ліцею до проблематики самогубств та профілактика суїцидального ризику в дитячому середовищі. Психологічна служба провела у кожному класі інформаційну хвилинку, під час якої учням було наголошено, що збереження життя та здоров'я - це найголовніший пріоритет для людини! Надали поради, нагадали телефони Національної дитячої «гарячої» лінії, до кого можна звертатися за порадами та підтримкою. Усю інформацію можна було переглянути на інформаційній дошці. А після уроків увесь ліцей дружно взяв участь у квест-змаганнях «Ми - за здоровий спосіб життя!» Усі залишилися задоволеними та веселими. Ми з користю провели час, ми довели, що життя та здоров’я – це найцінніший скарб для людини, який треба берегти та цінити!
Поради батькам
Як вчасно виявити суїцидальну поведінку у дітей
На жаль, неможливо виділити вік, стать, соціальну приналежність або рівень освіти, які б впливали на кількість суїцидів. Кожен випадок індивідуальний, – наголошує фахівець. – Сучасний ритм життя, роботи і маса інших суб'єктивних факторів призводять до того, що в певний момент людина, зважується на злочин проти свого життя.
Важливий здоровий спосіб життя: правильно збалансоване навчання (робота) і дозвілля. Часто сварки відбуваються через те, що батьки завантажують своїх дітей до такої міри, що вони цього не витримують. На цьому ґрунті починають тікати з дому з метою налякати батьків, що часто закінчується суїцидальними спробами. Особливо небезпечно, якщо при цьому дитину принижують морально, чи ще того гірше – фізично.
Як правило, думки про суїцид приходять в кризових станах. Це може бути смерть близької людини, непотрапляння у той чи інший бажаний навчальний заклад, самотність, розлучення батьків, народження ще однієї дитини в сім'ї, нерозділене кохання.
Батькам необхідно підтримувати своє чадо, незалежно від отриманих результатів і тим більше, якщо дитина старається. Може бути таке, що думка дитини протилежна думкам батьків. Бажано не засуджувати, а спробувати зрозуміти, чому він так думає. Не треба бути категоричним навіть у питанні життя і смерті. Якщо дитина починає говорити про самогубство, різко заперечувати це і вважати, що таке неможливо, неприпустимо і хибно. Потрібно прийняти це як можливий варіант і, звичайно ж, зробити все для того, щоб цього не сталося.
Уважне ставлення друзів, знайомих іноді дуже вагомо. Варто звертати увагу на те, як часто людина уникає візуального контакту, метушиться, змінює тему розмови на щось інше, тему суїциду або акцентує, або ігнорує. Особливо, якщо це було не властиво їй раніше.
Медики, соціальні працівники, педагоги, психологи, навіть релігійні діячі – всі ці люди можуть допомогти підліткам в складний момент їхнього життя. Якщо дитина сама не звертається за допомогою, то оточуючим важливо вчасно помітити, що він цього потребує, і допомогти. Ключовими фігурами залишаються найближчі – батьки. Вони повинні відвернути від цих думок і допомогти реалізуватися. Якщо не виходить, тоді потрібно звернутися до психолога, медика, соціального працівника.
Треба пояснювати дитині, що вихід є завжди. Навіть тоді, коли ти його не бачиш.
Варто враховувати, що дитина вам повірить тільки в тому випадку, якщо ви будете її другом. А для цього потрібно разом проводити дозвілля і відверто говорити на різні теми, в тому числі і про це.
Розповідайте про життя, а не про смерть!
Розмовляти з дитиною про її безпеку потрібно з самого раннього віку, як тільки вона починає робити щось, що може заподіяти їй біль, завдати шкоди здоров'ю. Є навіть спеціальні азбуки безпеки, які читають малюкам приблизно з трьох років. Розмови про безпеку повинні бути ненав'язливими, без акценту. І важливо звертати пильну увагу на здоров'я, а не на смерть. Розповідати про те, як наповнити життя, зробити його прекрасним і цікавим!
Ось кілька кроків, завдяки яким ви можете запобігти небезпеці:
- Дитина має почуватися з вами на рівних, як з другом. Це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки.
- Зосередьте увагу на почуттях дитини, дозвольте їй розповісти про свої проблеми, якими смішними вони б вам не здавались.
- Намагайтесь побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, ставайте на її бік, а не на бік інших людей, які можуть завдати їй болю.
- Обіймайте дитину, невербальна комунікація іноді є дієвішою за слова підтримки.
- Сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість із власним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями, вимогами.
- Якщо дитина відхиляє вашу допомогу, вам слід пам'ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її. Тому для досягнення позитивного результату необхідні м'якість та наполегливість, терпіння та максимальний прояв співчуття.
Якщо ви помітили зміни в поведінці і настроях дитини, телефонуйте на Національну дитячу "гарячу" лінію 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних). Лінія працює по буднях з 12.00 до 16.00 .