ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ДІТЕЙ
ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
Умови військового конфлікту мають вплив на всіх громадян України, незалежно від того, чи перебували вони в зоні бойових дій, чи ні. Війна призводить до психологічних травм, зокрема серед дітей та 250 сімей, які опинилися у складних обставинах через військові дії. Важливо забезпечити психологічну та соціальну підтримку для цих родин і дітей, які пережили насильство та змушені були покинути свої домівки. Ця ситуація спричинила значне переміщення громадян, які, маючи на меті забезпечення безпеки, були змушені покинути свої домівки. Це викликало формування нової категорії населення – внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою вважається громадянин України, який постійно проживає в країні та був змушений або власноруч залишив своє місце проживання через збройний конфлікт, тимчасову окупацію, насильство, порушення прав людини або надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Поняття «адаптація» у психології виникло на основі фізіології і загалом означає стрімке прагнення організму до досягнення рівноваги з зовнішнім середовищем. За визначенням Я. Сікори, адаптація – це процес взаємодії середовища та особистості на різних рівнях (біологічному, психологічному, соціальному), що забезпечує стійке і цілеспрямоване реагування на змінювані умови середовища. Згідно з Ю. Ждановичем, адаптація в новому освітньому середовищі означає процес фізичного та психологічного звикання дитини до нових соціальних умов, що існують в рамках навчального закладу.
Адаптація представляє собою системну реакцію організму та психіки на тривалий та багаторазовий вплив середовища, що має за наслідок досягнення балансу між організмом і середовищем. Це динамічне, постійно змінюване явище, що має свої стадії та рівні, при цьому дезадаптація (порушення адаптації) виступає як неминучий елемент процесу. Дезадаптація, незалежно від патологічності, є процесом адаптації до нових умов життя та, відповідно, відвиканням від старих. Стан дезадаптованості супроводжується тимчасовими порушеннями психологічної рівноваги та виникненням специфічних емоційних станів, таких як страх, стрес, тривога, фрустрація, дискомфорт тощо.
Особливе значення процес адаптації набуває у дітей підліткового віку, які стають вимушеними переселенцями. Вони мусять навчитися вступати у взаємодію з новими однолітками, 251 встановлювати нові соціальні зв’язки та пристосовуватися до життя в новій групі. Соціально-психологічна адаптація внутрішньо переміщених дітей підліткового віку має свої особливості, оскільки цей період життя є ключовим для формування самоідентифікації, соціальних умінь і навиків:
- внутрішньо переміщені підлітки часто переживають травматичні події, такі як втрата рідних, руйнування домівок або військові дії. Ці досвіди можуть вплинути на їхнє емоційне благополуччя та спричинити стрес та тривогу;
- підлітки, які були внутрішньо переміщені, можуть втратити звичайне соціальне середовище та підтримку родини та друзів. Це може призвести до почуття відчуження та самотності;
- умови, в яких живуть внутрішньо переміщені підлітки, часто є нестабільними та небезпечними, що може створювати постійний стрес та відчуття небезпеки;
- внутрішньо переміщені підлітки можуть мати обмежений доступ до освіти через зміну місця проживання або відсутність достатніх ресурсів; - підлітки, які були внутрішньо переміщені через конфлікт або кризу, можуть потребувати психологічної підтримки та консультування для подолання емоційних труднощів;
- важливим аспектом адаптації є здатність внутрішньо переміщених підлітків інтегруватися з новим соціальним середовищем та знайти підтримку та позитивні взаємодії з оточуючими. Розуміння цих особливостей може допомогти розробити ефективні підходи до підтримки соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених підлітків під час війни.
Для сприяння соціально-психологічній адаптації внутрішньо переміщених підлітків під час війни можливі наступні заходи:
- дітям потрібна емоційна та практична підтримка з боку дорослих. Це може включати в себе слухання їхніх емоцій, надання безпеки та забезпечення основних потреб;
- доступ до якісної освіти допоможе дітям отримати навички, необхідні для майбутнього успіху. Це також може сприяти їх соціальній інтеграції та адаптації;
- забезпечення безпеки та стабільності є важливим фактором в адаптації підлітків. Забезпечення захисту від насильства та невідповідних умов допоможе їм відчувати себе більш безпечними й упевненими;
- врахування потреб, інтересів і особливостей кожної дитини допоможе власнику забезпечити підтримку та ресурси, необхідні для їх адаптації;
- психологічна підтримка та консультування можуть бути корисними для дітей під час адаптації. Вони можуть допомогти дітям виробити ефективні механізми стресу та працювати над побудовою позитивної ідентичності.
Ці заходи можуть сприяти соціально-психологічній адаптації внутрішньо переміщених підлітків під час війни. Важливо враховувати, що процес адаптації може бути індивідуальним і залежати від конкретних умов та потреб кожної дитини.
Отже, соціально-психологічна адаптація внутрішньо переміщених дітей підліткового віку під час війни є складним та багатогранним процесом, що вимагає уваги і підтримки з боку суспільства та фахівців. Для успішної адаптації внутрішньо переміщеним підліткам необхідно включення їх у суспільні процеси, включаючи навчання, культурні заходи та соціальні події, також врахування психологічних потреб та емоційної стабільності дітей є ключовим аспектом успішної адаптації. Таким чином, ефективна соціально-психологічна адаптація внутрішньо переміщених дітей підліткового віку під час війни потребує комплексного підходу та системних заходів з боку суспільства, уряду та фахівців з різних галузей.