ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 2025/2026

І. ОБГОВОРЕНО та ПОГОДЖЕНО 3. ВНЕСЕНО зміни та СХВАЛЕНО

(проєкт) Засідання педагогічної ради ліцею

Засідання педагогічної ради ліцею протокол №1 від 29.08.2025

протокол №4 від 05.05.2025 4. ЗАТВЕРДЖУЮ

2. СХВАЛЕНО (проєкт) для Директор КЗ “Приморський ліцей”

оприлюднення на сайті _______Василь ВИШНЕВЕЦЬКИЙ

Засідання педагогічної ради ліцею наказ №16 від 29.08.2025

протокол №5 від 02.06.2025

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ПРИМОРСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКО-БОЛГАРСЬКИЙ БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ ЛІЦЕЙ ІІ-ІІІ СТУПЕНІВ»

на 2025/2026 н.р.

ЗАПОРІЖЖЯ, 2025

ЗМІСТ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

ВСТУП. Аналіз виконання освітньої програми за попередні роки.

ІІ. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІІ ступеня.

3.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття повної середньої освіти.

3.2. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

3.3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

3.4. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття повної середньої освіти.

3.5. Перелік освітніх галузей.

3.6. Форми організації освітнього процесу.

3.7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

3.8. Передбачені результати базової середньої освіти.

ІV. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ на ТОТ та ЗА КОРДОНОМ.

4.1. Організація освітнього процесу для здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.

4.2. Оцінювання результатів навчання.

V. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ за індивідуальною формою (педагогічний патронаж).

ДОДАТКИ.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Освітня програма розроблена на виконання (з урахуванням):

1. Законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”:

- ст. 33 ЗУ “Про освіту” від 05.09.2017 №2145 -VIII.

Освітня програма

1. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).

2. Освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

3. Освітні програми розробляються закладами освіти та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

4. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• мови i літератури;

• суспільствознавство;

• мистецтво;

• математика;

• природознавство;

• тexнoлогії;

• здоров'я i фізична культура.

Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами. Логічна послідовність їх вивчення розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджених МОН.

Освітня програма закладу освіти сформована на основі Типової освітньої програми і cxвaлюється педагогічною радою, затверджується керівником та оприлюднюється на вебсайті закладу. За рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для учнів із ООП.

5. Ліцей розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти або наскрізну освітню програму, розроблену для декількох рівнів освіти.

6. На основі визначеного в освітній програмі ліцею навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план (один або декілька), в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).

7. Державні та комунальні заклади освіти реалізують освітні програми за кошти державного, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і не можуть реалізовувати чи забезпечувати (повністю або частково) свої освітні програми за кошти батьків та/або учнів.

2. Постанов Кабінету Міністрів України:

1) від 30.09.2020 р. №898 “Про деякі питання держстандартів ЗСО”.

2) від 23.11.2011р. №1392 “Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти”.

3) від 23.07.2024 №841 “Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні”.

3. Наказів МОН України:

1) від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

2) від 03.06.2025 №808 “Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої освіти”.

3) від 26.06.2025 №890 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

4) від 10.07.2019 №955 “Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти”.

5) від 23.04.2019 №536 “Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття ЗСО”.

6) від 15.05.2023 №563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”

7) 08.08.2022 № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі»

8) від 08.09 2020 №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”

9) від 08.09.2020 № 1115 “Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти”.

10) Порядок та умови здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, затверджені відповідним наказом МОН від 07.08.2024 № 1112, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.08.2024 за № 1222/42567

4. Лист МОН 1/11233-25 від 29.05.2025 “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2025/26 року”

5. Структура 2025/2026 навчального року

6. Методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації»

9. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 2022 року № 1371 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (щодо тривалості онлайн-уроків для школярів)

10. Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2025/2026 навчальний рік.

11. Лист ІМЗО від 07.07.2025 № 21/08-586 “Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році».

12. Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020 “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти” (зі змінами 2021р., 2022р.).

14. Лист МОН від 13.08.2025 1/16828-24 “Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році”.

16. Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України 15 травня 2023 р. №563, https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-okremih-pitan-zdobuttya-osviti-v-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini

Освітня програма визначає:

- форми здобуття та рівні освіти;

- режим роботи ліцею;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;

- очікувані результати навчання учнів;

- навчання за наскрізними лініями;

- форми та методи організації освітнього процесу;

- освітні галузі та навчальні програми;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітню програму побудовано з урахуванням таких принципів:

- дитиноцентризму і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.

ВСТУП. Аналіз виконання освітньої програми за попередні роки

Освітня програма КЗ “Приморський ліцей” — це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом для досягнення учнями результатів навчання. Відповідно до п.3 ст.12 ЗУ “Про освіту” повна загальна середня освіта має три рівні — початкова освіта, базова середня освіта та профільна середня освіта що відповідає впровадженню відповідних стандартів — на 2025/2026 навчальний рік складено освітню програму.

Завдяки детальній підготовці та злагодженій роботі всього педколективу впродовж лютого-травня щороку своєчасно й обґрунтовано проводиться низка заходів:

- роз'яснювальні бесіди з учнями і батьками (збори у форматі “учні+батьки”, виховні години, індивідуальні співбесіди, онлайн-консультації);

- складаються Навчальні плани для профільних класів/враховано: матеріальну базу ліцею, склад педагогічних працівників та їхній рівень підготовки;

- обираються Навчальні програми відповідних предметів та факультативів;

- моніторинг упровадження Освітньої програми та реалізації поставлених завдань здійснюється протягом навчального року відповідно до плану роботи. Аналіз/результати опитувань учасників освітнього процесу, вивчення документації, дослідження ефективності проведених заходів — це частина інформації, яка відображається в річному звіті директора ліцею. Основними показниками є результати моніторингу: рівня знань, набутих умінь, сформованих компетентностей, відпрацьованих навичок з окремих предметів; результати контрольних досліджень успішності; участь учнів в олімпіадах, конкурсах, МАН, спортивних та виховних заходах; аналіз успішності НМТ; аналіз успішності вступної кампанії до ЗВО; аналіз результатів атестації педагогічних працівників та їх навчання/підвищення кваліфікації за напрямками; участь працівників у методичних заходах ліцею, громади, області.

За 2024/2025 навчальний рік завдання освітньої програми виконано, про що свідчать результати самоаналізу за ДСЗЯО.

Відповідно до Тимчасового порядку та у зв'язку з воєнним станом (24.02.2022) в країні КЗ “Приморський ліцей” у 2024/2025 н.р. працював у такому форматі:

1. Однозмінне навчання.

2. Початок занять з 8-30.

3. Використання технологій дистанційного навчання (тести На урок, опитування Google forme, тренінги Learning.app ), відео-уроки за допомогою серверів Zoom, Viber, Google meet тощо.

Ліцей здійснював свою діяльність відповідно до Статуту. Педагогічний колектив працював над проблемою «Формування самоосвітньої компетентності учасників освітнього процесу засобами інноваційних технологій як шлях до розвитку конкурентноспроможної особистості».

Загальна кількість проведених уроків збігається із запланованими, проведені відповідно до встановлених КТП дат, на виконання наказу №12 від 27.08.2024. Виконання освітньої програми 2024/2025 н.р. в умовах ОП з використанням ТДН, під час дії воєнного стану виконано на В — високому рівні в усіх класах, 94-100% запланованих уроків з 01.09.24 по 31.05.2025

Моніторинг результатів освітньої діяльності за 2024/2025 н.р. оприлюднено на сайті ліцею.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо окремих питань завершення 2021/2022 навчального року, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 року № 290, в умовах воєнного стану освітні, навчальні програми та навчальний план виконано за рахунок ущільнення навчального матеріалу, організації самостійної навчальної діяльності учнів, додаткових консультацій з використанням технологій дистанційного навчання тощо та внесення відповідних змін до календарно-тематичного планування з предметів інваріантної та варіативної складової навчального плану ліцею для забезпечення якісного виконання програм без урахування показників із кількості днів.

За підсумками 24/25 н.р. всі учні атестовані й отримали документи про освіту.

На високому рівні завершили цей рік 4 учнів, на достатньому — 25.

Учнів 11-х класів звільнено від проходження ДПА, а в рамках вступної кампанії 22 учні складали НМТ для вступу до закладів вищої освіти України та Болгарії. Усі випускники вступили до ЗВО: 12 в Україні, 10 у Болгарії.

Завдання навчальних програм з усіх предметів — виконано, підсумкове оцінювання учнів проведено наприкінці І та ІІ семестрів як завжди — без апеляційних скарг.

Освітня програма покликана на впровадження таких методів навчання, що базуються на партнерстві, активному навчанні, врахування актуальних потреб і рівня розвитку, наближеності до реального життя підлітків. За сприятливих умов та старанності всіх учасників, освітній процес у ліцеї організовано так, що учням цікаво вчитися, невпинно йде навчальний поступ, учні розуміють необхідність вивчення навчального матеріалу через дослідницьку та проєктну діяльність щодо застосування набутих компетентностей.

Важливим для концептуального розвитку ліцею є модернізація змісту освіти, забезпечення національного виховання, розвитку і соціалізації молоді, інформатизація освіти, посилення кадрового забезпечення, оптимізація системи методичної роботи, удосконалення організаційних форм співпраці з батьками, громадськими організаціями, оптимізація управлінської діяльності, матеріально-технічне та фінансове забезпечення сучасного розвитку ліцею.

Шляхами реалізації цих напрямів є комплекс заходів, який складається з:

- відповідних управлінських дій, спрямованих на забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників;

- забезпечення сприятливих та комфортних умов організаційно-педагогічної та методичної роботи;

- створення й підтримка атмосфери спільної відповідальності за результати освітньої діяльності з боку всіх учасників освітнього процесу;

- сприяння формуванню соціально-психологічної служби закладу;

- підвищенню компетентності педагогічних працівників;

- забезпеченню належного функціонування електронного журналу ліцею;

- ефективної взаємодії адміністрації ліцею та колегіальних органів управління закладом (педагогічна рада визначає стратегію розвитку; створює умови для послідовних змін; здійснює аналіз та контроль діяльності колективу; забезпечує колегіальність щодо прийняття важливих рішень).

Реалізація завдань освітньої програми проходить ще й через урізноманітнення та удосконалення форм співпраці педагогічного колективу з батьками учнів, закладами ЗВО та громадськими організаціями.

Досягнення мети розвитку й виконання освітньої програми передбачає наявність та вдосконалення комп'ютерного обладнання, швидкісного Інтернету та сучасного програмного забезпечення.

Головним завданням ліцею є підготовка учнів до самостійного життя, в якому вони мають вирішувати реальні завдання у непростих умовах сьогодення. Ступінь самовизначення і самореалізації випускника безпосередньо залежить від рівня його інтелектуального, морального і творчого розвитку: не просто оволодіти сумою знань різних наук, а й їхньою цілісною системою, яка відображає єдину наукову картину світу. Випускник ліцею — людина компетентна, самодостатня, адаптована до життя, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації.

Плануючи освітній процес на 2025/2026 н.р., адміністрацією ліцею було проведено опитування педпрацівників та батьків учнів з метою сформувати найкращий варіант розкладу занять за різними формами організації освітнього процесу. За абсолютною більшістю запроваджено освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання.

ІІ. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

1. Режим роботи КЗ “Приморський ліцей”:

- мова навчання — українська;

- навчання у дві зміни;

- початок занять о 8-30 год., завершення — не пізніше 19-00.

2. Тривалість та структура навчального року

01 вересня – перший дзвоник; 29 травня – останній дзвоник

3) У закладі освіти встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

4) У закладі освіти щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

2. Форми організації освітнього процесу

1) Заклад освіти перебуває в окупації.

2) Організація освітнього процесу в 10-11 класах з використанням технологій з дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу.

Дистанційна форма здобуття освіти буде відбуватися згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН України від 08.09.2020 №1115).

Обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті 7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

3) Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації та рішення батьків. Якщо батьки не погоджуються з дистанційною формою навчання, вони можуть перевести дитину на індивідуальну форму освіти (екстернат).

4) У закладі освіти організовується індивідуальна форма здобуття освіти (зокрема екстернат). Може реалізовуватися індивідуальна освітня траєкторія учня.

5) Форма організації освітнього процесу може змінюватися упродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації.

6) Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 № 1/7322-22 «Про організацію 2022/2023 навчального року».

7) Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394).

Регламент проведення уроків для 10-11 класів 1 зміни

2 зміна

8) Відповідно до Санітарного регламенту для закладів середньої освіти при використанні технічних засобів навчання (далі - ТЗН) під час проведення навчального заняття будуть чергуватися види навчальної діяльності. В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів:

• 10-11 класів - 3 навчальних занять по 45 хвилин або 4 - по 35 хвилин, або 5 - по 30 хвилин, або 6 - по 25 хвилин.

9) Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 2 години – у 10-11 класах.

3. Освітня діяльність

1) Пріоритетними є такі напрями освітньої діяльності:

• організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного перебігу, викликаного військовою агресією рф на території нашої держави;

• посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції; просвіта з питань особистої безпеки;

• організація навчальної діяльності здобувачів освіти та способів побудови зворотного зв’язку в умовах дистанційної форми навчання;

• психологічні аспекти організації освітнього процесу в умовах воєнного/післявоєнного стану.

2) На початку 2025/2026 навчального року буде проведено виявлення рівня опанування учнями 10-11 класів навчального матеріалу, яким вони оволоділи в умовах воєнного часу самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначено необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік, запровадивши «коригуюче навчання».

3) Закладом освіти визначено перелік вебресурсів, необхідних для забезпечення дистанційного навчання:

- prubml.e-schools - основна освітня платформа для розміщення завдань, оцінювання та зворотного зв’язку.

- Zoom – основна освітня платформа для відеоконференцій.

- Месенджери Viber, WhatsApp, Telegram, Google Meet– для організації спілкування учасників освітнього процесу в режимі реального часу.

- Learning Apps.org- сервіс для створення інтерактивних вправ.

- Online Test Pad – онлайн конструктор тестів, опитувань, кросвордів.

4) Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає самостійно. Результати діагностування не підлягають обліку і не враховуються під час оцінювання за перший семестр.

5) За умов використання дистанційної форми навчання посилено значущість навчання щодо безпеки в інтернеті. Рекомендовано педагогічним працівникам та батькам формувати в учнів мережевий етикет, спонукати дотримуватись правил спілкування та взаємодії в інтернеті, нести відповідальність за власні дії в мережевому просторі.

6) Актуальним є вивчення правил пожежної, мінної безпеки та основ цивільного захисту, організація регулярних навчань щодо дій в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, у разі оголошення повітряної тривоги та проведення уроків безпеки.

7) При навчанні у дистанційному режимі оцінювання результатів навчання учнів буде здійснюватися дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій. Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яка повідомляється лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам). Під час оцінювання навчальних досягнень буде враховуватися дотримання учнями принципів академічної доброчесності.

8) У закладі освіти будуть використовуватися підручники з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Ознайомитися з електронними версіями підручників можна на сайті закладу освіти.

9) Для належної організації освітнього процесу в максимально комфортних для всіх його учасників умовах, зважаючи на обставини, у яких заклад освіти розпочинає 2025/2026 навчальний рік, рекомендовано скористатися порадами фахівців з психологічної підтримки, наведеними в розділі 2 Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році (www.schoollife.org.ua/psyholohichni-aspekty-organizatsiyi-osvitnogo-protsesu-v-umovah-voyennogo-pislyavoyennogo-stanu/).

IІІ. Освітня програма ІІІ ступеня

(10-11 класи)

Освітня програма комунального закладу КЗ “Приморський ліцей” ІІІ ступеня (профільна середня освіта) створена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, розробленої на виконання Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 26.06.2025 №890 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 №563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”.

Освітня програма КЗ “Приморський ліцей” профільної середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює організацію єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів для 10-го класу (таблиці 2,3);

• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, затверджених наказами МОН України від 23.10.2017 року №1407 та від 24.11.2017 року №1539, перелік яких наведено в таблиці 4 (10-11 класи); пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

• перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, дисциплін, логічну послідовність їх вивчення;

• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;

• способи та умови організації освітнього процесу для здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном і поєднують навчання в українських школах, та знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

3.1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

• для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік,

• для 11-го класу – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані КЗ “Приморський ліцей” ІІІ ступеня (10 клас, 11 клас) (далі – навчальний план).

Навчальний план для 10-го, 11-х класів КЗ “Приморський ліцей” розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на педагогічний патронаж і факультативні заняття.

Навчальний план КЗ “Приморський ліцей” для 10 класів складено на основі таблиць 2, 3 типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня; для 11 класів на основі таблиць 2, 3 типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», “Болгарська мова та література”, «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учнями 10 класу обрано два предмети (три години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами), а саме «Інформатика» та «Мистецтво» - по 1,5 години. Із запропонованого переліку учнями 11-ого класу обрано два предмети (три години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами), а саме 1,5 години - «Інформатика» та «Мистецтво».

Частина навчальних годин навчального плану призначена для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання сформовано закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети:10 клас - профіль української філології (українська мова);

- профільні предмети: 11-А клас - профіль іноземної філології (англійська мова);

- 11-Б клас – профіль української філології (українська мова).

Частина годин варіативної навчального плану призначена для забезпечення вивчення болгаристики в старшій школі. Цей профіль навчання сформовано закладом з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію:

- вивчення болгарської мови;

- вивчення болгарської літератури;

- вивчення історії Болгарії.

Рішення про розподіл годин для формування профілю навчання прийнято на засідання педагогічної ради від 17.05.2025 року (протокол №4), враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу.

У навчальному плані КЗ “Приморський ліцей” ураховано, що:

• профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;

• кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, рекомендованих на профільні предмети;

• додано години на вивчення болгарської мови та літератури — по 4 години в 10 та 11 класах.

• додано додаткові години на факультативні заняття для якісної ґрунтовної підготовки до НМТ з англійської мови — 2 години (10-ті класи), української мови — 2 години (11 класи), математики – 2 години, “Історія. Курс підготовки до ЗНО/НМТ” — 2 години.

• Основи болгарської граматики (10 клас – 2 години), Історія Болгарії (10 клас – 2 години) (11 класи — 2 години), Болгарська література ХІХ - п. ХХІ ст. (11 класи – 2 години).

Для недопущення перевантаження учнів враховується їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). При оцінюванні учнів, дозволяється враховувати результати їхнього навчання з відповідних предметів (фізична культура та ін.) у закладах позашкільної освіти за рішенням педагогічної ради.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

3.2. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

• окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

• предмети за вибором;

• роботу в проектах.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

3.3. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

3.4. Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури

• Суспільствознавство

• Мистецтво

• Математика

• Природознавство

• Технології

• Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

3.5. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;

• розвитку компетентностей;

• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

• корекції основних компетентностей;

• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція  повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнювальніі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

3.6. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;

• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення навчальних занять;

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).